Дефіцит яких вітамінів найчастіше зустрічається у дорослих

Дефіцит вітаміну — це стан, коли надходження чи засвоєння конкретного мікронутрієнта в організмі падає нижче рівня, необхідного для нормального функціонування клітин, і симптоми при цьому можуть роками залишатися непоміченими, маскуючись під звичайну втому чи стрес. За п’ятнадцять років спостереження за темою профілактичної медицини я можу впевнено сказати: два дефіцити конкурують за перше місце серед дорослого […]

Дефіцит вітаміну — це стан, коли надходження чи засвоєння конкретного мікронутрієнта в організмі падає нижче рівня, необхідного для нормального функціонування клітин, і симптоми при цьому можуть роками залишатися непоміченими, маскуючись під звичайну втому чи стрес. За п’ятнадцять років спостереження за темою профілактичної медицини я можу впевнено сказати: два дефіцити конкурують за перше місце серед дорослого населення практично в будь-якій країні — вітамін D і вітамін B12, і причини їхньої поширеності принципово різні.

Вітамін D: дефіцит, який має майже кожен другий дорослий

Вітамін D посідає перше місце серед дефіцитів дорослого населення не випадково — за даними окремих досліджень, нестачу цього вітаміну відчувають від 70 до 90 відсотків населення України, а в США до 50-60 відсотків пацієнтів будинків для літніх людей і госпіталізованих пацієнтів мають підтверджений дефіцит. Причина настільки широкого поширення проста: вітамін D синтезується переважно під впливом сонячного світла на шкіру, а не надходить у достатній кількості з їжею, тому мешканці регіонів з обмеженою кількістю сонячних днів чи офісні працівники, що рідко бувають на вулиці вдень, потрапляють у групу ризику майже автоматично.

Чому вітамін D — це фактично гормон, а не просто вітамін

Вітамін D правильніше розглядати як прогормон: в організмі він перетворюється на активну форму — кальцитріол, який за своїми характеристиками подібний до природного стероїдного гормону. Його ключова функція — регуляція обміну кальцію й фосфору, що забезпечує здоров’я кісток і зубів, але на цьому роль вітаміну D не закінчується: він підтримує імунну систему, нормальну роботу м’язів і серцево-судинної системи, а також бере участь у профілактиці хронічних запальних процесів в організмі.

Небезпека самолікування високими дозами

Окрема проблема, яку варто підкреслити: вітамін D є жиророзчинним, а не водорозчинним, тому на відміну від більшості інших вітамінів він накопичується в тканинах, а не виводиться нирками з надлишком. Це означає, що безконтрольний прийом високих доз без попереднього аналізу крові й консультації лікаря створює реальний ризик гіпервітамінозу — стану, який має власні небезпечні наслідки для здоров’я. Хронічний дефіцит вітаміну D, своєю чергою, знижує всмоктування кальцію й фосфору в кишечнику, що призводить до гіпокальціємії і компенсаторної гіперфункції паращитоподібних залоз.

Вітамін B12: дефіцит, що росте з віком

Другий за поширеністю серед дорослих — дефіцит вітаміну B12 (кобаламіну), і на відміну від вітаміну D, тут вік має значно чіткіший вплив на статистику: за оцінками, дефіцит спостерігається приблизно у 6 відсотків людей віком до 60 років, але вже у 20 відсотків людей старших 60 років. Поширеність низьких концентрацій вітаміну B12 у сироватці крові варіюється навіть між розвиненими країнами — від 2,7 відсотка в США до 8,3 відсотка у Великобританії і 14,7 відсотка в Німеччині, що підкреслює: географія й харчові традиції відіграють тут не менш важливу роль, ніж вік.

Чому цей дефіцит складно запідозрити вчасно

Вітамін B12 бере участь у метаболізмі фолієвої кислоти, необхідної для синтезу ДНК, а отже опосередковано впливає на ріст і поділ клітин, включно з клітинами крові. Організм людини не виробляє B12 самостійно — його рівень повністю залежить від надходження ззовні, виключно з продуктів тваринного походження (м’ясо, риба, птиця, яйця, молочні продукти) або зі збагачених рослинних продуктів. Саме тому у групі підвищеного ризику опиняються люди на суворій рослинній дієті без відповідної добавки, а також люди старшого віку, у яких засвоєння B12 ускладнюється через специфіку всмоктування — цей вітамін потребує внутрішнього фактора Касла та кількох спеціальних білків-переносників, і будь-яке порушення цього складного шляху знижує засвоєння навіть за достатнього надходження з їжею.

Симптоми, які легко списати на щось інше

При легкому дефіциті людина найчастіше відчуває звичайну втому і може мати знижену кількість еритроцитів у крові (анемію), що на ранньому етапі рідко наштовхує на думку саме про нестачу B12. При більш вираженому дефіциті приєднуються болючість язика і початкові неврологічні симптоми — поколювання, відчуття “мурашок” у кінцівках, які також легко переплутати з іншими станами, якщо не здати цільовий аналіз крові.

Чому саме ці два дефіцити випереджають усі інші

І вітамін D, і вітамін B12 мають одну спільну рису, яка пояснює їхню лідерську позицію серед дефіцитів дорослого населення: обидва залежать від зовнішніх факторів, які легко порушуються сучасним способом життя, — недостатнє перебування на сонці для вітаміну D і недостатнє чи одноманітне харчування для вітаміну B12. На відміну від багатьох інших мікронутрієнтів, дефіцит яких зазвичай пов’язаний з конкретним захворюванням чи рідкісною дієтою, ці два дефіцити зустрічаються навіть у людей із загалом здоровим і збалансованим способом життя, просто через об’єктивні обмеження сучасного міського графіка.

Що робити з цією інформацією практично

Найрозумніший крок при підозрі на дефіцит будь-якого з цих вітамінів — не почати приймати добавки навмання, а здати відповідний аналіз крові (25-ОН вітамін D і рівень B12 у сироватці) і обговорити результат з лікарем, який підбере дозування індивідуально. Це особливо важливо для вітаміну D через ризик передозування при безконтрольному прийомі високих доз, і для вітаміну B12 у людей старшого віку, оскільки причина дефіциту (недостатнє надходження чи порушення всмоктування) визначає різну тактику корекції.

Важливе застереження

Ця стаття має ознайомчий характер і не замінює консультацію лікаря. Симптоми, описані вище, неспецифічні й можуть бути пов’язані з іншими станами, тому самостійна діагностика дефіциту за описом симптомів без лабораторного підтвердження ненадійна, а самостійний прийом високих доз вітамінів без аналізу крові може бути небезпечним, особливо у випадку жиророзчинного вітаміну D.

Поширені запитання

Який дефіцит вітаміну зустрічається найчастіше серед дорослих?

Дефіцит вітаміну D — за окремими оцінками, ним страждає від 70 до 90 відсотків населення України, що робить його найпоширенішим мікронутрієнтним дефіцитом серед дорослих.

Чому дефіцит вітаміну B12 частіший у людей старшого віку?

Із віком погіршується засвоєння B12 через зміни в шлунково-кишковому тракті і зниження вироблення внутрішнього фактора Касла, необхідного для всмоктування цього вітаміну, навіть за достатнього надходження з їжею.

Чи можна самостійно приймати високі дози вітаміну D без аналізу крові?

Не рекомендується — вітамін D жиророзчинний і накопичується в тканинах, тому безконтрольний прийом високих доз створює ризик гіпервітамінозу, а дозування варто визначати на основі аналізу крові разом із лікарем.

Хто перебуває в групі найвищого ризику дефіциту вітаміну B12?

Люди на суворій рослинній дієті без відповідної добавки, а також люди старшого віку через вікові зміни в засвоєнні цього вітаміну.

 

0 0 голоси
Article Rating
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Comments
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
0
Буду рада вашим думкам, прокоментуйте.x