16 вересня Верховна Рада підтримала в першому читанні одразу два взаємопов’язані законопроєкти — №16051-1 та №15460, які формують нову модель оподаткування та митного оформлення міжнародних посилок. За перший з них проголосували 267 народних депутатів. Документи ще проходитимуть доопрацювання до другого читання, тож остаточні норми можуть змінитися, але напрямок реформи вже зрозумілий: пільговий режим для закордонних онлайн-покупок відходить у минуле.
Що саме зміниться для покупців
Ключова новація стосується дистанційного продажу товарів вартістю до 150 євро, придбаних через закордонні маркетплейси. Наразі значна частина таких невеликих міжнародних відправлень потрапляє під пільговий режим і взагалі не оподатковується. Новий механізм передбачає запровадження ПДВ на імпорт товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях фактично з нульового порогу вартості — тобто пільга у 150 євро, до якої звикли українські покупці на AliExpress, Temu чи інших закордонних платформах, скасовується.
При цьому для громадян зберігається один важливий виняток: звільнення від ПДВ залишиться для некомерційних посилок вартістю до 45 євро — це узгоджено з підходами, які застосовуються в Європейському Союзі. Тобто подарунок від родичів чи друзів із-за кордону на невелику суму й надалі не оподатковуватиметься, а от регулярні комерційні замовлення з іноземних інтернет-магазинів підпадатимуть під нові правила.
Окремо в законопроєктах передбачено перелік товарів для військових, які звільнятимуться від ПДВ на імпорт у міжнародних поштових та експрес-відправленнях — ця норма покликана не ускладнити волонтерську та гуманітарну логістику для потреб оборони.
Як працюватиме механізм на практиці
Міністр фінансів Сергій Марченко пояснив, що законопроєкт встановлює автоматичний механізм оподаткування посилок — сплата ПДВ відбуватиметься без додаткової бюрократії для одержувача. Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев назвав цей механізм дієвим і таким, що піде на користь і бізнесу, і громадянам, оскільки вирівнює умови конкуренції між українськими продавцями та іноземними платформами.
За задумом авторів, запрацювати нові правила мають не раніше 1 липня наступного року — тобто перехідний період дасть і бізнесу, і державним органам, і поштовим операторам час підготуватися до зміни адміністрування.
Навіщо це державі: гроші йдуть на оборону
За даними аналітиків Інституту соціально-економічної трансформації, у 2025 році в Україну надійшло міжнародних поштових та експрес-відправлень на 167,3 млрд гривень, з яких товари на 92,9 млрд гривень не оподатковувалися завдяки чинній пільзі. Уряд розраховує, що нові правила зможуть приносити бюджету близько 10 млрд гривень додаткових надходжень щороку — хоча варто розуміти, що це лише прогноз Кабміну, а не гарантований обсяг надходжень.
Принципово важливий момент: усі надходження від ПДВ із міжнародних посилок спрямовуватимуться до спеціального фонду державного бюджету саме на потреби Збройних Сил України. Тобто йдеться не просто про фіскальну реформу заради наповнення загального котла, а про цільовий інструмент фінансування оборони в умовах, коли, як показав нещодавно схвалений проєкт бюджету на 2027 рік, кожна додаткова гривня для армії має значення.
Європейський контекст і міжнародні зобов’язання
Ухвалення цих законопроєктів — не лише внутрішня фіскальна ініціатива, а й виконання зобов’язань перед міжнародними партнерами. Реформа є частиною програми співпраці з Міжнародним валютним фондом (EFF 2026–2029), а також умовою макрофінансової підтримки Європейського Союзу. За оцінками, прийняття цього пакету законів наближає Україну до отримання близько 4 млрд євро міжнародної фінансової підтримки для потреб державного бюджету.
Уряд неодноразово повертався до цієї теми: Кабінет Міністрів повторно схвалив обидва пов’язані проєкти законів ще 7 вересня 2026 року, після чого профільний комітет Ради рекомендував парламенту ухвалити доопрацьовані документи за основу та в цілому. Тож голосування 16 вересня стало вже не першою спробою зрушити реформу з місця — попередні редакції законопроєкту неодноразово доопрацьовувалися з урахуванням зауважень, зокрема уточнювалися пільги для громадян та норма щодо публічних діячів відповідно до узгодженої з ЄС редакції.
Як на це реагують бізнес і суспільство
У Кабінеті Міністрів наголошують, що зміни щодо оподаткування міжнародних посилок і раніше публічно підтримував вітчизняний бізнес, а також понад 54% громадян України — тобто йдеться не про непопулярне рішення, нав’язане суто фіскальною потребою, а про запит, який частково формувався знизу. Українські продавці, які роками конкурували з безмитними закордонними маркетплейсами на нерівних умовах, отримають вирівняні податкові правила гри.
Утім документи ще мають пройти друге читання, де можливі подальші уточнення — зокрема щодо адміністрування, перехідних положень і технічних деталей роботи митниці та поштових операторів із новим порядком стягнення ПДВ. Остаточна картина того, як саме українці платитимуть за свої закордонні покупки, стане зрозумілою вже після фінального голосування.
Поширені питання
Що саме ухвалила Верховна Рада?
16 вересня 2026 року Рада підтримала в першому читанні два пов’язані законопроєкти — №16051-1 (зміни до Податкового кодексу) та №15460 (зміни до Митного кодексу), які змінюють правила оподаткування міжнародних посилок із товарами, замовленими через маркетплейси. Це лише перший крок: остаточні норми ще можуть змінитися перед другим читанням.
У чому суть змін?
Законопроєкт №16051-1 пропонує скасувати чинну пільгу для товарів із закордонних онлайн-магазинів вартістю до 150 євро, тоді як другий документ регулює процедуру митного оформлення таких відправлень.
Чи означає це заборону покупок на Temu, AliExpress тощо?
Ні. Йдеться не про заборону покупок на закордонних платформах — зміни стосуються оподаткування, а не самої можливості замовляти товари з-за кордону.
Як це вплине на ціну товарів для покупців?
За задумом авторів, ПДВ має враховуватися вже під час оформлення замовлення, тому основною зміною для споживача може стати зростання кінцевої вартості товарів — якщо раніше податок не був закладений у ціну, після реформи вона може зрости на суму ПДВ.
Коли запрацюють нові правила?
Найраніше — не раніше 1 липня 2027 року, і лише після відповідного рішення уряду.
Чому саме зараз розглядають ці зміни?
Ухвалення пов’язане з міжнародними зобов’язаннями України: це умова надання Україні 700 мільйонів доларів за програмою МВФ та 3,7 млрд євро в рамках ширшої позики від ЄС на 90 млрд євро. Раніше подібний законопроєкт (№12360) уже відхиляли — тодішні поправки не набрали потрібної кількості голосів.
Скільки голосів набрав законопроєкт?
1 вересня його підтримали 194 нардепи з 226 необхідних (7 — проти, 39 — утрималися), а за повторне перше читання проголосували вже 216 депутатів, два — проти.
Що буде далі?
Для ухвалення в другому читанні потрібно щонайменше 226 голосів «за». Якщо виникнуть суперечності, документ можуть відправити на доопрацювання або призначити третє читання.
Чи підтримує ці зміни бізнес та суспільство?
Так: українські бізнес-асоціації неодноразово закликали скасувати ПДВ-пільгу й запровадити європейську модель оподаткування дистанційних продажів, а серед опитаних громадян зміни підтримали понад 54%.
💬 0 коментарів
Залишити коментар